Авторские стихи. Соня Бурэ
Вірші про звірят
Дитяча письменниця, Соня Буре (Кобиляньска- Строган Лариса Миколаївна. С. Велика Козара. Житмирська обл)
написала багато веселих та смішних віршиків про всих звіряток, які живуть на Поліссі. Адже вона сама живе майже біля лісу і тому бачить багато цікавого навколо себе. А дітлахи, прочитавши віршики, навчаться не тільки любити оточуючий світ, але й пілкуватися про нього і розуміти, що у звіряток теж є своє життя і свої проблеми.
В гостях у діда. Вірші Соні Буре
Веселі історії поетеси Соні Буре у віршиках про гостювання у дідуся не залишать байдужими ані дітлахів, ані дорослих. Бо вони не тільки повчальні, а ще і смішні. І можливо хтось впізнає в них себе.
Пригода з колодцем
Ось колодяць у дворі старий-престарезний.
Журавель з відром стояв, доволі кремезний.
Я сів спритно у відро, журавель схитнувся,
У колодязі, в воді, я аж захлинувся.
Дід драбину приволік, витягнув небогу,
І сказав мені сердито: «Збирайся в дорогу!»
Зібрав свого рюзказа, дав трохи і грошей,
І промовив:»Їдь додому, хоч ти і хороший!
Хай глядять тебе батьки, ти ж бо їх дитина,
А мені не треба горя чи якась провина!»
Так недовго гостював в гостях я у діда,
Чогось дід мене прогнав, й не пускав два літа.
Може трохи виний я -то тоді я каюсь,
Проте більш на «журавлі» я вже не катаюсь.
Стихи для детей весёлые. Соня Бурэ
Весёлые и необычные стихи от Сони Бурэ понравятся не только детям, но и взрослым. Иногда поучительные, иногда на новый лад, иногда истории из жизни — они написаны лёгким юморным языком. Эти стихи можно рассказать на вечеринке и использовать в детских конкурках или КВН ах. В любом случае, выучить стихи — это всегда хорошо не только для развития памяти, но и для лучшей коммуникации между сверстниками и не только. А может быть, под влиянием чужих стихов ваш ребенок, или вы сами решите также начать писать стихи.
Вареники
Я вареники лепила,
А сварить их позабыла,
Тесто к пальцам прилипало,
Что мне делать, я не знала.
Собрала в большой комок,
Кинула в кастрюльку.
И сварился колобок,
Угощу бабульку.
Есть пока сама не буду,
Что — то и не хочется.
Вымою пока посуду,
Чтобы не морочиться!