Творчество современных писателей

Здесь будут выложены стихи и прозаические произведения наших читателей, которые они присылают и будут присылать, чтобы познакомить с ними мир.

Житомирська поезія Києва. Катерина Чайка.

Жила — була дівчинка. Ні, не так. Одного разу над Житомиром, запалала у небі нова зірочка. Кажуть, що коли на Землю приходить нова душа, то у небі загоряється зірочка. Так само сталося і 3 серпня 1998 року над містом Житомир. Це народилася  кароока дівчинка, з хвилястим русявим волосям, яка тоді була ще, як і інші немовлята, звичайною малечею. Крикливою і гарненькою. І аж пізніше, набагато пізніше, коли вона виросла, вона зробилася не тільки симпатичною дівчинкою, але й …. Та про все по порядку.  Поїхала вона до Києва. Вчитися! У Київському національному університеті  ім. Тараса Шевченка. До речі,  звати цю дівчинку -Катерина. Прямо, як одну із поем у Шевченка. Чому я вам розказую про цю дівчинку? А тому що вона не просто студентка 4 курсу спеціальності «Літературна творчість», вона ще і поетка. Її твори  були надруковані у альманахах «Ковток життя», «Світанок» та «Рідний край». Вона учасник проекту «Твоя поетична листівка». Цього року брала участь у «Мости: Літературні Черкаси» та діяльності  фестивалю «Youthday».

А її вірші, такі самі самобутні, як і ця юна «Чайка». Адже Катерина за прізвищем  — Барановська, та друкується під псевдо «Чайка». Тож коли ви десь зустрінете твори Каті Чайки, то ви будете знати, що це вже  знайома вам Катерина з Житомирщини. Її вірші , написані верлібром, наче тонке мереживо з думок, спадають, спадають рядками на листок паперу і їх тонкий  післясмак залишається ще надовго з вами. Отже, читайте, надихайтеся і долучайтеся до коментарів. Бо це так важливо будь-якому автрові :чути відгук про свою творчість. Знайомтеся , Катерина Чайка!

Катерина Чайка ( Катя Барановська)

Катерина Чайка ( Катя Барановська)

Читать далее

Світла поезія Львова. Валентина Матвіїв

Ви писали у дитинстві вірші? Ну, десь в років 7 чи 8? А зізнавалися на уроках  літератури, що вам не подобаються дехто з класиків? Або ілюстрували особисті епістолярні «шедеври» та ще й мали при цьому аж 50  читачок — прихильниць у шкільному віці? Ні? А ось пані Валентина те все робила. Та хоча вона і написала досить непогано свій перший вірш, все ж більше полюбляла читати. Тоді ще її не тягнуло до поезії. І лише у вузі, у період закоханості та перших страждань, юна дівчина, роблячи вигляд на парах, що ретельно занотовує почуте, писала вірші про кохання. Російською мовою. Аже навчалася на філфаці російського віділення. З того часу багато спливло років, поетка виписалася, змінила мову віршування, змінився її світоглід і… Хоча, що вам розповідати. Читайте самі. Про що болить серце, про що співають рядки, про що мовчать коми та крапки її творів.

Валентина Матвіїв

Валентина Матвіїв

Ми знайшли її  у Фейсбуці і вирішили, що наші читачі мають теж насолодитися чудовою поезією цієї жінки, яка колись, можливо,видаватиметься, як Валентина Світла. Чому «можливо»? Бо плинність часу вносить корективи і в думки… Або ж так і залишиться Валентиною Матвіїв. Тому що не вартує зрікатись родинного… Прізвище несе в собі генетичний код роду.

Та це лише наші здогадки, які нам нашепотіли зорі, поки ми вночі, готували цей матеріал і посилали на той край країни своє захоплення мереживними рядками тендітної вродливої жінки.

Читать далее

Девичьи стихи. Эмили Грант

Живёт в украинском городе, промышленном гиганте, Кривом Роге, симпатичная и милая девушка, которая пишет замечательные стихи. Белокурая и всегда улыбающаяся Инна Литвинова, а именно так зовут девушку, подписывает свои стихотворения, как Эмили Грант. Творческий псевдоним принято брать у всех поэтов, писателей, художников и артистов. Инна не исключение. Много говорить о творчестве молодой поэтессы мы не станем. Читайте девичьи стихи Эмили, а почему-то их только так и хочется назвать и сами делайте выводы. Но нам кажется, что  они пронизаны такой тонкой нитью именно девичьих пониманий, что по другому назвать эту заметку просто не пришло в голову. Ведь это у Бальзака тридцатилетний возраст считался периодом увядания для женщины. Сейчас же, даже 35, как у Инны, говорит лишь о расцвете и подъёме творческих сил. Читая стихи Эмили вы сами поймёте, насколько они… девичьи. Да что там говорить, чувствуйте их сами!

P.s Стихи подаются в редакции автора.

 

Эмили Грант
Читать далее

Сучасні вірші. Микола Стасюк

У північно -західній частині Вінничини розкинулось невеличке, але дуже відоме містечко курортного значення, Хмільник. Там чудовий бальнеологічний курорт, який знав увесь Радянський Союз, та і зараз в Україні він приваблює людей. Це не просто місто обласного значення, де на 20, 5 кв.метрах загальної площі розташувалось кілька церков, костел, мечеть та палац графа Ксідо. Це місто славиться ще видатними людьми. Ми не будемо згадувати  першого гетьмана Малоросійського Предслава Лянцкоронського чи російського імунолога та мікробіолога Борисевича Ігоря Дмитровича. Ми познайомимо вас із поетом сучасності, Миколою Стасюком. Творець поетичного слова та поціновувач Музи, Микола Стасюк, юрист за фахом, та поет за покликом душі, пише не просто вірші. Хотілося б вам трохи розказати що це, але… Але просто самі почитайте і ви все зрозумієте. Що то за музика ллється через рядки його творів і западає у самісіньке серце, наповнюючи його світлом та сумом, теплом та любов`ю.

 

 

Микола Стасюк

Читать далее

Добрі казки. Тетяна Оксюченко

Я не знаю цю авторку особисто. Я бачила її дописи у Фейсбуці.  І саме там я натрапила на її дивовижні оповідки. Це і казка, і мотиваційна підтримка і роздум — одночасно. Мені так сподобались ці світлі та добрі оповідання, що я вирішила їх розмістити тут. Адже люди дуже часто потребують підтримки, і саме ці слова, можливо, будуть знаковими у їх житті. Тетяна Оксюченко живе у Києві -ось і все, що я про неї знаю. А все інше за неї розкажуть її добрі казки. Це я так їх назвала, а ви, шановні читачі, дивіться самі. Можливо, прийде час , і часе завдяки нам світ буде вклонятись цій письменниці..З пованою, Редактор.

Тетяна Оксюченко

Тетяна Оксюченко :» Хай всім буде тепло!»

Читать далее

Картини римами малюю. Олена Коленченко.

У Чернігівській області, в мальовничому місті Новгород — Сіверський, народилась і живе талановита жінка, Олена Коленченко. Біолог, яка працює у медучилищі і пише шикарні вірші. Ні, вона їх навіть не пише, як вона каже» Римами малює…картини». І дісно, читаєш рядки Оленчених  віршів, а перед очима постають картини, постаті, почуття та емоції. Розфарбований тендітною рукою осені ліс та лелечий крик у вирію, смарагдова Десна та заквітчаний у вінок серпень. Хто ще так може сказати і побачити те, що не кожна людська душа побачить, як не жінка, яка не тільки закохана у свій край, свою країну, у життя. Її рядки всі зіткані з кохання та жаги до життя. Її серце пише нам те, чого ми не завжди вміємо побачити чи відчути. Казка Оленчиної поезії у неймовірному поєднанні реальності та чогось такого незвіданного та високого, яке Всесвіт відкриває не всім. І тільки через вірші Олени ми маємо змогу  доторкнутись до цього містичного та таємного скарбу. Тож приєднуйтеся та насолоджуйтесь тим дивом, яке нам подарувала ця сіроока українська красуня.

Поетеса Олена Коленченко

Поетеса Олена Коленченко

Читать далее

Моя мова -прикраса. Поезія Наталі Музири.

Київ — не просто столиця України, але й багатогранне місто, де живуть сотні, ан ні, мабуть тисячі талановитих людей. Адже до Києва багато хто їде з надією стати відомим, або покращити своє життя. Тож звісно що і поетів у Києві більше, аніж мать де. Та всеодно, читаючи кожного з письменників, розумієш, що всі вони неоднакові, у кожного є свій стиль та своє слово. І сьогодні  ми познайомимо наших читачів із киянкою, поетесою і гарною жінкою, Наталією Музирою. Вірші Наталі Музири такі ж співучі, як і її мова, якою говорить душа жінки до нас, читачів. І ці слова западають у самісіньке серце, так там і полишаючись назавжди. Адже поетичне слово сучасної жінки — то не просто спів знеболеної останніми подіями, душі. Там ще є щось таке, якісь невидимі чари, які смакуються наче оте вино, залишаючи після себе приємний післясмак на серці. Отже, насолоджуйтеся віршованим словом сучасності і збагачуйте свій світогляд. 

Киянка, Наталя Музира

Киянка, Наталя Музира

Читать далее

Современные стихи о жизни. Поэзия Ирины Адайкиной.

Я ни разу не видела эту женщину в реальности, хотя мы с ней — земляки. Или землячки. Какая разница? Мы живем просто в одном городе, Кривой Рог, дружим в Фейсбуке, пишем современные стихи о жизни. У меня есть сайт, я их туда выкладываю. У неё нет сайта, она выкладывает свои произведения в аккаунте ФБ и не считает их стихами. Я спрашивала. Знаю. Но… Если Бог нам дал талант, значит скрывать его или «зарывать в землю» мы не имеем права. Она не «зарывает», но и не выставляет напоказ. Пишет стихи обо всём, что волнует её сердце, что не проходит мимо её души и на что отзывается её тонкое чутьё. Я же в свою очередь решила, не спрашивая разрешения, знакомить читателей сайта с творчеством в рубрике «творчество современных писателей», потому что может быть кто-то ищет именно эти строки, именно эти рифмы и именно эти слова.   Женская поэзия отличается от мужской и современные стихи не похожи на стихи Серебряного века. Но тем то и уникальны стихи современных писателей, что они пишут о настоящем. И может быть их стихи так и не станут популярными. Но неизвестными я уж точно им не дам стать.  Итак, Ирина Адайкина, Кривой Рог. 

 

Читайте красивые стихи современных поэтов и оставляйте комментарии, чтобы люди знали, что их творчество дарит радость не только им, но и другим людям.

С уважением, Редактор.

Ирина Адайкина

Читать далее

Спів криворізької «Чайки». Лариса Данилюк.

Вона каже: » Гете написав, що поезія — це щоденник душевного стану. Я і писала все, як щоденник. Щоденник, а не справжні вірші. » Скромна поетка із Кривого Рогу, Лариса Данилюк , яка пише вірші серцем і любить поезію та читання всім своїм єством, сьогодні подарувала нам перлини своєї душі. Вона не вважає це поезією, але в кожному слові, у кожному рядку, у кожній крапці чи комі —  її серце, її почуття, її бачення цього світу. Творчість цієї тендітної жінки вражає, западає в саму душу і не полишає байдужим. Тільки вчитайтесь і ці рядки:» Була собі ясочка, одна-одненька, тужила, гнулася, наче трава..» і перед нашими очима повстає вся туга жіночого серця. Вся його краса. Вся його драматичність. Вірші Лариси не класичні переспіви навколишнього світу, але болючі сльози тендітної душі, які краплинками падали на лист паперу, перетворюючись у слова. Ім’я «Лариса» у перекладі з грецької «Чайка». Тож і співає криворізька «Чайка» тужно, тонко та мереживно. І видиться нам у цім співі світла та чиста душа сучасної поезії.

Лариса Данилюк, криворізька поетеса.

Лариса Данилюк, криворізька поетеса.

Читать далее

Відпочинок для душі. Галина Потопляк.

Сьогодні я хочу познайомити вас із дивовижною жінкою, поетесою, Галиною Потопляк зі Львова. Я її особисто не знаю. Я навіть не знаю, чим вона займається, скільки їй років і яке в неї життя. Але її вірші, знайдені на сторінках Фейсбуку мене полонили відразу і я вирішила, що такі вірші мають жити. Довгим та своїм особистим життям, бо це є наша сучасна українська література, яка не тільки полонить своєю красою, але й збагачує нас, як націю та народ. Все, що мені вдалося довідатись, це те, що навчалася пані Галина у  Київському державному університеті ім. Тараса Г. Шевченко, у шлюбі, вже є внуки. А також народилась вона 4 травня 1954 року. Та хіба це так важливо? Важливо те, що коли читаєш її вірші, то на душі стає світло і радісно, наче ти поговорив із Янголом.

Галина Потопляк, Львів. Поетеса.

Галина Потопляк, Львів. Поетеса.

Читать далее

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов