Банер

Творчество современных писателей

Здесь будут выложены стихи и прозаические произведения наших читателей, которые они присылают и будут присылать, чтобы познакомить с ними мир.

Казки Діда Федора.

Живе у Кривому Розі чудова людина, поет, бард, художник, мандрівник, краєзнавець , палітурник — Федір Петрович Росомаха. Його картини є не тільки у приватних колекціях, а і у відомих музеях світу. А крім живопису, Федір Петрович пише вірші. Про що свідчать кілька його книжок. Вони різножанрові, та серед них багато ліричних, гумористичних та дитячих творів. Сьогодні ми познайомимо вас з кількома віршами із книжки «Казки Діда Федора». До речі, іллюстрації до віршів також Федір Петрович робив сам.

Росомаха Федір Петрович

Читать далее

Поетична Одеса

Він пише новели та дихає поезією. Він — член національної спілки журналістів України та патріот. Він любить свою Одесу та свою мову. Його варто читати та варто слухати. Йому є що сказати. І його вірші та новели, мов ті діти, яких виховали чемними та достойними — несуть у світ його щире слово. Його правильні настанови та його любов. Яків Пересунько — одеський соловейко української поезії та прози. Читайте, роздумуйте, співпереживайте та насолоджуйтесь майтерністю та квітучим різнобарв’ям української мови!

75446477_1059402491117904_2081599962075889664_n

Читать далее

Поетична Рівненщина. Вірші Ольги Гичун

Ольга Гичун народилася у невеличкому українському містечку Корець, що на Рівненщині та  зараз живе у місті Ровно і викладає свої вірші на своїй сторінці у Фейсбуці. Проте у неї вже є своє коло прихильників та поціновувачів її художнього слова. Музика її віршів чиста та кришталева, її слова припадають до душі і залишаються у серці, а її образи  постають в уяві. Читайте на насолоджуйтесь українським словом сучасного автора та заходьте в гості до поетки на її сторіночку.

До дня української писемності

74166457_735850673594331_5629368632199872512_n

Кришталевим дзвінким стоголоссям
Рідна мова по світу бренить…
І волошками в житнім колоссі
Посміхається ніжно в блакить.

Я з тобою ще з пісні колиски,
Ту, що ненька вплітала у сни.
Ти втопталась дитинно в доріжки,
Що в доросле життя привели.

Рідне слово звучить урочисто!
Виноградно плететься-зроста.
Милозвучну, п’янку, променисту
Я смакую тебе на вустах.

По родючому грунті, прогрітим
Тихим шелестом ніжних дібров,
Гордо в серці несу, мов молитву,
Те, що влИлося щедро в любов.

Солов’їна, барвиста, велична!!!
Ти наповнюєш світлом мій день!!!
Ти скарбничка душі поетична!
Ти живильне зерно для натхнень!

Читать далее

Стихи современных поэтов

Сейчас хорошо. Поэтам хорошо, писателям, художникам. А знаете почему? А потому, что есть интернет. И не надо посылать письма почтой, чтобы напечатали твое стихотворение в какой-нибудь районной газетке. А про областные и говорить нечего. Там не пробиться. И писали люди стихи «в стол». Хорошие стихи писали. И слышали их только друзья, может члены семьи, может еще коллеги. И все. Умирал поэт, а его творения никому и нужны не были. Они может и были нудны кому-то. Вот только  не было возможности донести их до тех, кому они были важны. А ведь если человек что-то делает, о чем-то мечтает, значит кому-то это надо. «Если кто-то зажигает звезды, значит кому-то это надо». И в нашей записи будут собраны не многие стихи современных поэтов. Про кого -то будет отдельная статья, а чьи -то буду вот здесь. Только стихи и автор. Потому как я могу и не помнить, где их нашла. Но коль запали мне в душу, значит надо, чтобы мир их увидел, услышал, прочитал. Возможно здесь слова, которые кто-то так долго и так тщетно ищет.

С уважением, Редактор.

Книги, Страницы, Лист, Роман, Библия, Стихи, Глава

Фотограф StockSnap

Читать далее

Житомирська поезія Києва. Катерина Чайка.

Жила — була дівчинка. Ні, не так. Одного разу над Житомиром, запалала у небі нова зірочка. Кажуть, що коли на Землю приходить нова душа, то у небі загоряється зірочка. Так само сталося і 3 серпня 1998 року над містом Житомир. Це народилася  кароока дівчинка, з хвилястим русявим волосям, яка тоді була ще, як і інші немовлята, звичайною малечею. Крикливою і гарненькою. І аж пізніше, набагато пізніше, коли вона виросла, вона зробилася не тільки симпатичною дівчинкою, але й …. Та про все по порядку.  Поїхала вона до Києва. Вчитися! У Київському національному університеті  ім. Тараса Шевченка. До речі,  звати цю дівчинку -Катерина. Прямо, як одну із поем у Шевченка. Чому я вам розказую про цю дівчинку? А тому що вона не просто студентка 4 курсу спеціальності «Літературна творчість», вона ще і поетка. Її твори  були надруковані у альманахах «Ковток життя», «Світанок» та «Рідний край». Вона учасник проекту «Твоя поетична листівка». Цього року брала участь у «Мости: Літературні Черкаси» та діяльності  фестивалю «Youthday».

А її вірші, такі самі самобутні, як і ця юна «Чайка». Адже Катерина за прізвищем  — Барановська, та друкується під псевдо «Чайка». Тож коли ви десь зустрінете твори Каті Чайки, то ви будете знати, що це вже  знайома вам Катерина з Житомирщини. Її вірші , написані верлібром, наче тонке мереживо з думок, спадають, спадають рядками на листок паперу і їх тонкий  післясмак залишається ще надовго з вами. Отже, читайте, надихайтеся і долучайтеся до коментарів. Бо це так важливо будь-якому автрові :чути відгук про свою творчість. Знайомтеся , Катерина Чайка!

Катерина Чайка ( Катя Барановська)

Катерина Чайка ( Катя Барановська)

Читать далее

Світла поезія Львова. Валентина Матвіїв

Ви писали у дитинстві вірші? Ну, десь в років 7 чи 8? А зізнавалися на уроках  літератури, що вам не подобаються дехто з класиків? Або ілюстрували особисті епістолярні «шедеври» та ще й мали при цьому аж 50  читачок — прихильниць у шкільному віці? Ні? А ось пані Валентина те все робила. Та хоча вона і написала досить непогано свій перший вірш, все ж більше полюбляла читати. Тоді ще її не тягнуло до поезії. І лише у вузі, у період закоханості та перших страждань, юна дівчина, роблячи вигляд на парах, що ретельно занотовує почуте, писала вірші про кохання. Російською мовою. Аже навчалася на філфаці російського віділення. З того часу багато спливло років, поетка виписалася, змінила мову віршування, змінився її світоглід і… Хоча, що вам розповідати. Читайте самі. Про що болить серце, про що співають рядки, про що мовчать коми та крапки її творів.

Валентина Матвіїв

Валентина Матвіїв

Ми знайшли її  у Фейсбуці і вирішили, що наші читачі мають теж насолодитися чудовою поезією цієї жінки, яка колись, можливо,видаватиметься, як Валентина Світла. Чому «можливо»? Бо плинність часу вносить корективи і в думки… Або ж так і залишиться Валентиною Матвіїв. Тому що не вартує зрікатись родинного… Прізвище несе в собі генетичний код роду.

Та це лише наші здогадки, які нам нашепотіли зорі, поки ми вночі, готували цей матеріал і посилали на той край країни своє захоплення мереживними рядками тендітної вродливої жінки.

Читать далее

Девичьи стихи. Эмили Грант

Живёт в украинском городе, промышленном гиганте, Кривом Роге, симпатичная и милая девушка, которая пишет замечательные стихи. Белокурая и всегда улыбающаяся Инна Литвинова, а именно так зовут девушку, подписывает свои стихотворения, как Эмили Грант. Творческий псевдоним принято брать у всех поэтов, писателей, художников и артистов. Инна не исключение. Много говорить о творчестве молодой поэтессы мы не станем. Читайте девичьи стихи Эмили, а почему-то их только так и хочется назвать и сами делайте выводы. Но нам кажется, что  они пронизаны такой тонкой нитью именно девичьих пониманий, что по другому назвать эту заметку просто не пришло в голову. Ведь это у Бальзака тридцатилетний возраст считался периодом увядания для женщины. Сейчас же, даже 35, как у Инны, говорит лишь о расцвете и подъёме творческих сил. Читая стихи Эмили вы сами поймёте, насколько они… девичьи. Да что там говорить, чувствуйте их сами!

P.s Стихи подаются в редакции автора.

 



Читать далее

Сучасні вірші. Микола Стасюк

У північно -західній частині Вінничини розкинулось невеличке, але дуже відоме містечко курортного значення, Хмільник. Там чудовий бальнеологічний курорт, який знав увесь Радянський Союз, та і зараз в Україні він приваблює людей. Це не просто місто обласного значення, де на 20, 5 кв.метрах загальної площі розташувалось кілька церков, костел, мечеть та палац графа Ксідо. Це місто славиться ще видатними людьми. Ми не будемо згадувати  першого гетьмана Малоросійського Предслава Лянцкоронського чи російського імунолога та мікробіолога Борисевича Ігоря Дмитровича. Ми познайомимо вас із поетом сучасності, Миколою Стасюком. Творець поетичного слова та поціновувач Музи, Микола Стасюк, юрист за фахом, та поет за покликом душі, пише не просто вірші. Хотілося б вам трохи розказати що це, але… Але просто самі почитайте і ви все зрозумієте. Що то за музика ллється через рядки його творів і западає у самісіньке серце, наповнюючи його світлом та сумом, теплом та любов`ю.

 

 

Микола Стасюк

Читать далее

Добрі казки. Тетяна Оксюченко

Я не знаю цю авторку особисто. Я бачила її дописи у Фейсбуці.  І саме там я натрапила на її дивовижні оповідки. Це і казка, і мотиваційна підтримка і роздум — одночасно. Мені так сподобались ці світлі та добрі оповідання, що я вирішила їх розмістити тут. Адже люди дуже часто потребують підтримки, і саме ці слова, можливо, будуть знаковими у їх житті. Тетяна Оксюченко живе у Києві -ось і все, що я про неї знаю. А все інше за неї розкажуть її добрі казки. Це я так їх назвала, а ви, шановні читачі, дивіться самі. Можливо, прийде час , і часе завдяки нам світ буде вклонятись цій письменниці..З пованою, Редактор.

Тетяна Оксюченко

Тетяна Оксюченко :» Хай всім буде тепло!»

Читать далее

Картини римами малюю. Олена Коленченко.

У Чернігівській області, в мальовничому місті Новгород — Сіверський, народилась і живе талановита жінка, Олена Коленченко. Біолог, яка працює у медучилищі і пише шикарні вірші. Ні, вона їх навіть не пише, як вона каже» Римами малює…картини». І дісно, читаєш рядки Оленчених  віршів, а перед очима постають картини, постаті, почуття та емоції. Розфарбований тендітною рукою осені ліс та лелечий крик у вирію, смарагдова Десна та заквітчаний у вінок серпень. Хто ще так може сказати і побачити те, що не кожна людська душа побачить, як не жінка, яка не тільки закохана у свій край, свою країну, у життя. Її рядки всі зіткані з кохання та жаги до життя. Її серце пише нам те, чого ми не завжди вміємо побачити чи відчути. Казка Оленчиної поезії у неймовірному поєднанні реальності та чогось такого незвіданного та високого, яке Всесвіт відкриває не всім. І тільки через вірші Олени ми маємо змогу  доторкнутись до цього містичного та таємного скарбу. Тож приєднуйтеся та насолоджуйтесь тим дивом, яке нам подарувала ця сіроока українська красуня.

Поетеса Олена Коленченко

Поетеса Олена Коленченко

Читать далее

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов