Вірші, казки та оповідання для дітей

«ВЕДМІДЬ-ТЕСЛЯР».

Майстрував старий Ведмідь
Для звірят санчата.
Майстрував увесь їх рід:
І дідусь, і тато.
Всі ведмеді залюбки
Вправно теслювали.
І чудові саночки
Звірям майстрували.
Замовляли, ще з весни,
Звірі персонально:
Хто — дубові, хто — з сосни,
Сани дерев’яні.
Вовк — великі та міцні,
На усю сімейку.
А Лисичка — чепурні,
Різьблені, гарненькі.
Зайченятка — щоб швидкі,
Щоб були легенькі.
Бо зайці усі прудкі,
Та зовсім маленькі.
Не під силу їм тягти
Сани величезні.
Кабанові ж — навпаки,
Треба довжелезні.
Цілий рік Ведмідь-тесляр
Працював завзято.
Всім, хто сани замовляв,
Готував він свято.
Перший сніг лиш замете,
Вибіжать звірята.
Кожен саночки візьме
Й нумо санкуватись!
@ Наталія Паснак ( Мельник )

м. Бережани
21.12.2019р.

На изображении может находиться: рисунок

«ЗАСУМОВАНИЙ ВЕДМЕДИК». Наталія Паснак (Мельник)

83285701_2571705699822105_8423300946225790976_n

Засумований Ведмедик —
На порозі знов Зима.
Де придбати теплий сведрик?
Чобітків тако’ж нема.

Ще барлога утеплити б,
Залатати всі дірки.
Хмизу й сіна наносити,
Змайструвати лежаки.

Запастися б ще жирочком
На животику й боках,
Щоб кругленьким був, як бочка.
Бо, худий ведмідь — це жах.

З’їсти б рибки ще доволі,
Фруктів, овочів, м’яска.
Бо, якщо запаси кволі,
Сплячка буде непроста.

У хурделицю та холод,
Серед лютої зими,
Розбудити може голод,
Вкравши спокій, вкравши сни.

Час збігає так швиденько,
Пізня осені пора.
І Ведмідь сумний-сумненький:
Справ незроблених — гора!

Сойка зранку понад гаєм
Прокричала: » Но-ви-на’!
Вже зима за виднокраєм.
Швидко йде до нас вона!

По-спі-шай-те, по-спі-шай-те,
Приготуйте все як слід.
Часу вільного не гайте,
У полях вже перший сніг!»

Як усе приготувати?
Надто вже короткі дні.
Як же тут не сумувати?
Сумно стало б і мені.
@ Наталія Паснак ( Мельник )

М. Бережани
18.11.2019р.

«ВОВК — ГРИБАР». Наталія Паснак ( Мельник )

108384471_2712386932420647_4489678066217577820_n

Жив у лісі Вовк старий,
Та не злий нітрішки.
Досвід мав він чималий
У мандрівках піших.
Цілу ніч спання не знав
Вовчик-сіромаха.
«Краще б я гриби шукав»
— мовив бідолаха.
» Що тут висиджу в норі ?
Йду-но по грибочки! »
На світанку, на зорі,
Плентався лісочком.
Повний кошичок грибів
Назбирав зраненька.
Натомився і присів
На пеньок маленький.
І не зчувся як умить
Задрімав на хвилю.
Раптом Лисонька біжить,
Вибрана, щаслива.
Звісно, вгледіла здаля
І гриби, і Вовка.
І до нього промовля,
Голосочком-шовком:
На добри’день, друже мій!
Чом ти тут розсівся?
На базар ходім мерщій,
День вже засірівся!
Продамо твої гриби,
Буде копійчина.
А за гріш, як не крути —
І м’ясце й рибина.
Смакоти там ого-го,
Я повір це знаю.
Накупуємо всього
Що душа бажає.
Щебетала як могла,
Монолог-розмова.
Вовку, звісно, не дала
Вимовити й слова…
Врешті змовкла. Каже Вовк:
» Дорогенька Лиско,
Шкода всіх твоїх промов,
Я не бачу зиску!
Допомоги не прошу,
Бо нема потреби.
Сам гриби я віднесу
І продам без тебе!»
«Воля, Вовчику, твоя»
— мовила Лисиця.
Краще це зробила б я,
Так мені здається.
Вовк-крамар, ти чув таке?
У базарну днину
Чи до тебе підійде
Хоч одна людина?
Звісно ні, бо ти страхів
Наженеш миттєво.
Не кажи поспішних слів,
Спілка ця важлива!»
І згодився Вовк старий,
Що слова правдиві.
Знав, що вигляд мав страшний,
Що вважався злим він.
Спробуй людям докажи,
Що у тебе в серці…?
Будеш » злим » у них завжди,
Якщо Вовком звешся.
Лиска з кошиком грибів
Подалась у місто.
А старенький Вовк сидів
На одному місці.
Пильно Лиску виглядав
В полі наодинці,
Не боявся — сумував
І чекав гостинців.
Наталія Паснак ( Мельник )

м. Бережани
23.09.2019р.

Короткі вірші. Соня Буре

36976

Вірш про півників

Два півники, два півники,
Горох молотили.
Замісили хліб з гороху,
Пиріжки місили.
Пригощали всяких звірів,
Всіх, хто пригощався,
Нема хліба й пирогів,
Один пил зостався.

Читать далее

Вірші про звірят. Соня Буре

Дитяча письменниця, Соня Буре (Кобилянська- Строган Лариса Миколаївна. С. Велика Козара. Житмирська обл)

написала багато веселих та смішних віршиків про всих звіряток, які живуть на Поліссі. Адже вона сама живе майже біля лісу і тому бачить багато цікавого навколо себе. А дітлахи, прочитавши віршики, навчаться не тільки любити оточуючий світ, але й пілкуватися про нього і розуміти, що у звіряток теж є своє життя і свої проблеми.

Читать далее

В гостях у діда. Вірші Соні Буре

Веселі історії поетеси Соні Буре у віршиках про гостювання у дідуся не залишать байдужими ані дітлахів, ані дорослих. Бо вони не тільки повчальні, а ще і смішні. І можливо хтось впізнає в них себе.

Пригода з  колодцем

колодязь журавель

Ось колодяць у дворі старий-престарезний.
Журавель з відром стояв, доволі кремезний.
Я сів спритно у відро, журавель схитнувся,
У колодязі, в воді, я аж захлинувся.
Дід драбину приволік, витягнув небогу,
І сказав мені сердито: «Збирайся в дорогу!»
Зібрав свого рюзказа, дав трохи і грошей,
І промовив:»Їдь додому, хоч ти і хороший!
Хай глядять тебе батьки, ти ж бо їх дитина,
А мені не треба горя чи якась провина!»
Так недовго гостював в гостях я у діда,
Чогось дід мене прогнав, й не пускав два літа.
Може трохи виний я -то тоді я каюсь,
Проте більш на «журавлі» я вже не катаюсь.

Читать далее

Казки Діда Федора.

Живе у Кривому Розі чудова людина, поет, бард, художник, мандрівник, краєзнавець , палітурник — Федір Петрович Росомаха. Його картини є не тільки у приватних колекціях, а і у відомих музеях світу. А крім живопису, Федір Петрович пише вірші. Про що свідчать кілька його книжок. Вони різножанрові, та серед них багато ліричних, гумористичних та дитячих творів. Сьогодні ми познайомимо вас з кількома віршами із книжки «Казки Діда Федора». До речі, іллюстрації до віршів також Федір Петрович робив сам.

Росомаха Федір Петрович

Читать далее

Про єнота

Чудові веселі вірші для дітей про єнота написала сучасна поетеса, Соня Буре (Кобиляньска — Строган Лариса Миколаївна). Легкі дя читання та заучування напам’ять , дитячі віршики про єнотика можна вивчити та розказати у дитячому садочку або ж на яомусь тематичному святі.

Вірші про єнота

 

Читать далее

Вірш про котика на ім’я Кузя . Автор Соня Буре

Чудовий веселий вірш від дитячої авторки, Соні Буре про свого котика Кузя. Цей котик-він у неї не просто живе, а вони чудові друзі. Тому коли дітки прочитають її віршовану замальовку про Кузю, то захочуть теж завести собі такого пухнастого друга. Вірш вчить дітей доброті, ємпатії, турботі та товариському відношеню до тваринок.


вірш про котика

* * *

В мене котик Кузя є.
Дивне кошеня моє:
Пишні в Кузі вусенята,
Хитрі в Кузі оченята.

Лапки м’ягкі і прудкі,
Волохаті та швидкі.
І пухнастий в Кузі хвостик,
І кумедний дуже ротик.

Читать далее

Вірш про зайчика

Письмениця    Соня Буре

пише не тільки серйозні вірші, а ще в неї є багато смішних та простих віршиків для малечі. І сьогодні я хочу представити вірші про зайчика. Коротенькі та веселі  вірші сподобаються і малюкам, і дорослим. Адже Соня Буре( Лариса Кобилянська — Строган) це ще моя мама, яка і навчила мене писати вірші . Щоб дарувати їх людям. А дітлахам дарувати радість та гарний настрій. А ще такими віршиками добре знайомитись зі світом тварин та рослин. Адже як краще розказаьти дитині про оточуючий світ, щоб їй було і цікаво і запам’ятовувалось? Тільки через казочки та віршики. А отже, насолоджуйтесь. І пишіть нам гарні коментарі та побажання. А ще у нас є свій канал на Ютубі, тож підписуйтесь на нього теж, аби не пропустити нові віршики.

https://www.youtube.com/watch?v=QYmg0Y1sR-Y&list=PLnOiQYRYRpdJmxAkvb6jmYVc4dEbOnqsh

Дитячі вірші про зайчика

Вірші про зайчика

Читать далее

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов