Банер

Казки Діда Федора.

Живе у Кривому Розі чудова людина, поет, бард, художник, мандрівник, краєзнавець , палітурник — Федір Петрович Росомаха. Його картини є не тільки у приватних колекціях, а і у відомих музеях світу. А крім живопису, Федір Петрович пише вірші. Про що свідчать кілька його книжок. Вони різножанрові, та серед них багато ліричних, гумористичних та дитячих творів. Сьогодні ми познайомимо вас з кількома віршами із книжки «Казки Діда Федора». До речі, іллюстрації до віршів також Федір Петрович робив сам.

Росомаха Федір Петрович

Цибуля

Нет описания фото.

Кажуть, що я капризуля

Ношу різні гардероби,

До лиця мені -цидулі

Убрання, та не з Європи.

Це рішуча моя воля —

Одяг буде, досхочу.

І знімати не дозволю —

Доведу тих до плачу.

Хрін

 

Нет описания фото.

На хрін я комусь там здався,

Скаржився на себе хрін.

Лише сила єсть ( признався),

В кореневому ядрі.

Я від редьки не солодший

І уїдливий на смак,

Що до їжі… а коротше —

Як приправа то сяк-так.

Та придатний же кудись я.

Без духм’яненьких листочків

Ну ніяк не обійтися

В консервації огірочків.

Посилають в трилітровку

З огірками, для приправи.

Це на зиму заготовка.

Тож, без хріну нема справи.

Часник

Гіркі, білі в мене зуби,

Їх багато в одній шубі —

Похвалявся: я -часник

Їстівний для тих, хто звик.

Нехтувати часничину

Повару нема причини,

З часником смачніші страви —

Зневажати безпідставно.

Вітаміни

Я могутній вітамін

Других сполук нема взамін,

Хоч я і зовсім непомітний —

Без мене особи рахітні.

Мене багацько у рослинах,

Я там — споживча речовина.

І розшукати дуже просто —

У всіх рослинах мене вдосталь.

З’їли яблуко чи хрін —

Отож ви з’їли вітамін.

Подяку дайте своїй флорі —

Не будете ніколи хворим.

Баба Яга

Ділами поганими в казку попала

На ступі, на вінику Баба-Яга,

На курячих лапах будинок придбала —

В лісі, беззуба відьма -карга.

Відчинені двері, заходьте будь-ласка,

Зігріє в гарячій вогневій печі,

З лопати пічної врятує лиш казка,

Яка вам присниться вдома вночі.

Тож, в ліс в одиночку не треба ходити

Бо всякі там єсть із страшним апетитом.

Яблуко

Яблуко висить на гілці

І чекає, якби тільки…

Щоб прийшла якась особа,

І зірватись прямо в лоба.

Хай почухає він тишком

На собі, на лобі шишку.

Щоб даремно я висіла?

Хтось та буде під прицілом

Я терпінням запаслась,

Безкоштовно з’їсти… Зась!

Кавун

Кажуть, що я ягідка,

Це для мене — загадка,

Видумати таке ж треба:

Не росту я на деревах.

Полосатий я кавун,

На баштані я росту.

Сказав мабуть жартівник —

Тіпун йому на язик.

Я червоний всередині,

Там солодка серцевина,

Скибками всіх угощаю.

Хто я? Овоч, ягода — не знаю.

Мікроб

Організм одноклітинний —

 

Це мікроб бактерія,

В організмі він людини

Немов мер губернії.

Ледве видно в мікросокопі,

В нього сила як в Геракла,

Один справиться, не скопом

Навіть з сильним небораком.

В крові, шлунку він хазяїн

Зробить біль чи лихоманку,

По собі сам не щезає —

Ліки йому -прочуханка.

Найде собі клієнтуру

Щоби в битві з ніг звалити,

Вища є температура

Щоб бактерію спалити.

Небеспечна ця зараза

Скаженіла, як гієна.

А від мила гине зразу,

Бо боїться гігієни.

Бацила

Всім хвалилася бацилла  —

Неймовірна в мене сила,

Хоч мала, мікроскопічна,

За-то я існую вічно,

Як захочу заразити…

Буде той мене носити.

Погуляти дам я трішки,

Потім з хворим ляжу в ліжко.

По бажанню або здуру

Підніму температуру,

Хай страждає, буде знати

Як з рук грязь не відмивати.

Знайте діти! Ця бачилла

Хтозна , як боїться мила!

Україна

Нет описания фото.

Як сонце яскраве

За темну хмарину…

Під клен кучерявий

Сховалась дитина,

Від спеки під явір —

В затінок стала,

Красуня чорнява —

Тихо співала.

Неначебто пташка

Вона щебетала,

Маленьку мурашку

Листком лоскотала,

Гладила травичку,

З вітром розмовляла,

Заплела косичку,

Любо сміялась.

Назбирала трошки

На полі, у житті,

Квіточок «волошки» —

Як небо блакитні,

Вона не журилась

І не нудьгувала,

Холодком укрилась,

Віночок в’язала.

На сорочці у неї

вишита калина,

Щирістю своєю

Вітає дитина,

Ще маленька нині —

Тендітна билина,

Дівчина -святиня —

Це Україна.

Щоб була щаслива,

Небо їй блакитне,

І на жовтій ниві

Щоб не було битви.

Та нехай дівчиську

Сонце не заходить —

Небо було чисте,

І ніхто не шкодить…

Вона не захоче:

Щоб сусід чи родич

Не сподіяв злочин

Над її народом,

Хай їй буде в серці

Щасливенька доля,

Українці — ненці

Збережемо волю.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов