Вірш дня.»Летовище мрій». Наталия Бугаре

46796_2ce0b966aee803c6b49cff2a2e5cc18f

На летовищі мрій спочивають легкі гвинтокрили,
Тут одвічна весна, пелюсткова кружля заметіль.
По купинах між трав, що кроти сліпоокі нарили,
Розквіта сон-трава. І співають птахи звідусіль.

На летовищі цім то злітає, то знову сідає —
Під веселки дугу, що в прозорому небі стоїть,
Срібноперих птахів, оповита серпанками, зграя.
Впізнаю серед них і несповнені мрії мої.

 

Їх чимало було, та, на жаль, дуже мало збулося.
Хоч багато душі я вкладала у кожну із них.
Ніжний вітер-пустун розкуйовджує сиве волося,
Щось шепоче на вухо, та раптом принишк і затих.

Сонця промінь торкнувся крила, що виблискує сріблом,
То найбільша із мрій і одна шостий рік для усіх.
Ми за неї спроможні віддати усе, що потрібно:
Хоч і небо схилити, насипавши зорі до ніг.

На летовищі цім лиш до неї ведуть всі дороги,
Бо вона – для сердець, що блукають в пітьмі, поводир.
Дай нам, Боже, здобути в пекельній війні перемогу!
Й повернути в домівки народом омріяний мир.

Автор: Наталя Бугаре (Тернопіль)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов