Смішні вірші для дітей

детские стишки

Сучасна поетеса, Соня Буре, пише для дітей різного віку. І її смішні вірші для дітей подобаються не тільки дітям, але й дорослим. Вони про наше життя, про пригоди дітей влітку, про якісь речі, на які ми навіть не звертаємо уваги. І сучасні дитячі вірші ми пропонуємо, маючи надію, що вам сподобається. Адже гуморески для дітей на українській мові   не тільки навчать дитину чомусь або посмішать її, але й спонукають самому звертати увагу на якісь свої пригоди. А можливо потім і ваша дитина захоче написати хай не вірш, але розповідь про свою пригоду. У будь-якому випадку дитина і вірші -це завжди гарний тандем і вплив їх на дитину важко переоцінити. Хай це будуть  прості віршики для дітей українською мовою, все одно, вони написані з любов’ю і щиро.

Як я «змія» запускав

Купив «змія» я собі, буду запускати,
Випущу я змія в небо, буде він літати.
За мотузку я тримаю, тепер по порядку:
«Змій» летить, а я біжу на бабину грядку.
Затріщали огірки хрумко під ногами,
«Змій» летить, високо дуже попід небесами.
Топчу далі помідори, моркву та петрушку,
«Змія» високо у небі беру я «на мушку».
По капусті танцював… Небо озираю,
Бачу — «змій» кудись подівсь, вже його не має.
А тут бабця з батожком, поважно ступає,
Що це буде тут зі мною, я поки не знаю.
Та не будемо про те, про тії польоти,
Вже бабусенька стоїть буквально навпроти.
На коліна впав, стою, бабусю благаю:
«Може це каліцтво все ще повідростає?»
Це давно вже все було, можна забувати,
Та не хочеться чомусь «змія» запускати.

Автор: Соня Буре

Повчальна історія

Каску Гришка десь достав,
І меня він так сказав:
» Бери ти по камінцю
І кидай у каску цю!
Та сильніш, будь-ласка!
Це ж залізна каска!»
Приступили ми до справ.
Каску Гриша одягав.
Міцність ми перевіряєм —
Камінці в неї кидаєм.
Грудочками я кидав —
Гриша «воїном» стояв.
Навіть цегла не взяла —
Каска крепкою була.

А тут палка коло мене,
Спава досить ця натхненна,
Я ії беру до рук —
Зараз буде класний трюк!

Розмахнувся, що є сил,
Поміж брови зацідив.
Гриша впав, сльоза » пробила»,
Каска тут не захистила.
Голову потрібно мати,
Щоб не каску одягати,
А подумати бува,
Чи безпечна цяя гра?
Бо не в касці зовсім справа,
Що тепер у Гриши травма.
Перш, ніж щось перевіряти,
Думай: «А чи варто брати?»
Автор: Соня Буре

Як ми кинули палити

Ігорьок, ще той дружок, так товаришуєм,
Разом ми із ним у парі, в радості, й бідуєм.
Каже Ігор: «Хапони в тата сигарету,
Покажу тобі одного тайного секрета.»
Сигарету прихопив, навіть запальничку,
І пропажу не помітить тато невеличку.
Посідали під сінник, дружно підкурили,
Не помітили нещасні — сінник підпалили!
Загорівся той сінник, ще й добре палає,
Тіка Ігор ховатися, я -наздоганяю.
Заховалися за хлів, за великим плотом,
Думали, що хлів і пліт буде нам оплотом.
Бігає, кричить сусід, воду поливає,
Батько і мама, все село-всі допомагають.
Зовсім той сінник згорів, немає і сліду,
Повилазили і ми — хочеться ж обіду..
Коли тато мій іде з ремінцем тоненьким.
Боже святий! Бідні ми, ой, бідні-бідненькі!
Кажуть, нелюдом той є, хто дітей шмагає!
А у випадку із нами це допомагає!
Більш не тощо сигарет, навіть запальнички
Не беремо в руки ми, геть відбило звичку!

Автор: Соня Буре

 

Про граблі

Якось був я у селі.
Та й забувши про граблі,
Мимо хати я ступав
І на граблі наступав.
Поміж очі зацідило,
Мало пам’ять не відбило.
Дід косив свіжу траву,
я до того діда йду.
Каже дід :»Візьми граблі,
Десь лежать там на землі!»
Я граблі не замічав,
На граблі я знову став,
Знов між брови зацідило,
Є в граблів велика сила!
Склали сіно на городі,
Дещо зрозумів я , вроді..
А життя -то є наука, вміє научати,
Все роби, щоб на граблі двічі не ставати.
Мимо тину я іду, я іду до хати,
Не помітив ті граблі, знов став наступати…
Лоб побитий між бровами, відома картина,
Мовив дід із спересердя:» Бачили кретина?»
Їду в місто , в автобусі люди оглядаються,
Подумаєш, синяки! Хто не помиляється?

Автор: Соня Буре

Мої пригоди з биком

На лугу пасеться бик,
Пастись бик один привик.
Я гуляю на лугу
І кажу бикові «Му-у-у».
Бик напрягся, одірвався,
І за мною враз погнався!
Та куди той марафон?!
Я летів, немов грифон!
Наче в космосі ракета,
Зачепився за штахета,
До штахетника прилип,
Мов якийсь морський поліп.
Тримчу і ридаю,
Добре бик ганяє.
А мораль така:
Не чіпай бика!

Автор: Соня Буре

Про раки

Максим раків накупив велику валізу,
Тії раки ще живі, із валізи лізуть.
Запихав він раків тих голими руками
І один великий рак Максима поранив.
Учепився він за пальця, ще й добре узявся,
Біг від раків той Максим, а народ сміявся.

Автор: Соня Буре

Що буває, коли ловиш гав

Прилетіла якось в двір чорнющая галка,
Ходить галка по тинові, як тая нахалка.
Я ту галку виганяв до самої ночі!
Не помітив, тай в калюжу серед двору вскочив
Я б в болото те не впав
Аби не ловив так гав!

Автор: Соня Буре

Пасіка

Я до діда приїздив,
І на пасіку ходив.
«Будь уважним!» — каже дід,-
«Не роби ніяких бід!»
Тільки дід мій відвернувся,
Я над вуликом нагнувся.
Пальцем меду доставав
І…в полон до бджіл попав.
Бджоли дружно вилітали
І на голову сідали.
Мед мені на ніс прилип,
Тепер ніс, мов черевик.
Моя бідна голова,
Мов, козацька булава.
Стирчать лише очі-
Меду вже не хочу.

Автор: Соня Буре

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов