Вірш дня. «Колись у дужім вирі між людьми». Ірина Федорчук

Колись у дужім вирі між людьми
Пройти повз мене не зумієш мимо
Й таки удвох зустрінемося ми
Очима.
Серед сум’ять, у цій гонитві днів
Життя дарує збіги випадкові,
І ти захочеш мовити мені
Два слова.
З них кожне аж у серце проросло
Й не втомиться відлуннями звучати,
Що хай би все між нами відбулось
Спочатку.
Злякатися і бігти у світи,
Де й так багато чвар, пліток і воєн,
Чи, може, рай і спокій віднайти
З тобою?