Вірш дня. Лариса Кобилянська -Строган

IMG_1756

 

На долоні свої дивлюся,
На канавки, зморшки, порізи.
Я щоками до них притулюся,
О, долоні мої! Ви — мов ризи!
Ви учили, гляділи, творили,
Ви писали, варили, пекли…
Чом долоні, ви не закрили?
Чом мене не вберегли?
Від болячок, страждань і горя,
Від душевних пекельних мук.
Мої руки! Звернули б ви гори,
Та от серце слабкіше рук.
І тому у долоні -сльози.
І в долоні -шматочок землі.
І тому -на косах -морози,
І забули мене солов’ї.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов