Вірш дня. «РОМАШКОВА ДОЛЯ». Лариса Гараган

47255_d5fdc53fd5a4e97a845eb79c01dc0f7e

Де ж те різноцвіття, що бавило вечір
Палітрою щастя і світлих надій?
Розбито ущент порцеляновий глечик,
І капають сльози з ромашкових вій.

 

Як вибух, як грім серед ясного неба,
Уламками долі на хвилях біди,
Спотворені впали оголені стебла
На лезо самотності і пустоти.

Ромашкова доля… журавлики білі,
Вже вам не злетіти за мрією ввись.
Скалічене тіло і крила безсилі
Не зможуть пророчити так, як колись.

Не плачу сльозою, я плачу душею,
Збираю пелюстки своїх почуттів…
А вітер осінній кружля над землею,
Співаючи тужний мінорний мотив.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов