Вірші про карантин . Конкурс «КаРаНтИн». Момотюк Василь

Друзі! Вітайте роботу нашого конкурсанта, Момотюк Василь Павлович  з  села Росошани, Кельменецький  район, Чернівецька  область, і з його  конкурсними роботами. Пишіть свої коментарі та побажання автору.

А С О Р Т І

(тривірші)
Весна приходить
і хочеться літати!
Земля тримає…

* * *
Колись був квітень!
Розтанув сніг і річка
блукала мостом.

* * *
Вже мій соловей
повернувся ― на даху
радо щебече!

* * *

Осінь плаче
дощами,літо сонцем
сміється. Настрій…

* * *
Ось , йде назустріч
Старість. Одне бажання :
розминутись би.

* * *
Падав теплий сніг.
І шепотів ночами
щось тихо – тихо…

* * *
А там, за селом,
стежка вузенька. Злились
в одне сліди.

* * *
Я люблю тебе!
Ні, не тисячу років,
А поки живу!

* * *
Ми знову разом!
Побачення! Розійшлись
чомусь поодинці.

* * *
Малим гойдалку
розганяв ― була мета:
дістатись неба.

* * *
Не хочу я сон
перебивати : бачу
у ньому себе.

* * *
Залишимо все
як є…Мо’ довіримось
долі? Прощаєш!?

* * *
Вже ― на все село!―
лише один фронтовик.
Щось пам’ятає…

* * *
Давненькі хати.
Ще доживають : серед
нових,великих…

* * *
Перечитую
щоденник. Який раз! Там
життя. Студентське.

* * *
Хапнути повітря
ковток―це продовжити
ще на мить життя.