«Все ніби просто…». Володимир Присяжнюк

108009528_3156366004450847_4122575837731977031_n

Все ніби просто, і без зобов’язань,
Є ти і я, і ця легенька злива,
Що кучері куйовдить статним в’язам,
Полоще трави краплями ліниво.

 

Дрижать від холоду тендітні вільхи —
Їм, як і нам, не дуже то й комфортно.
Є ти і я — такі, здається, вільні,
І ці пейзажі — строгі, як офорти.

Хіба потрібна вдавана свобода,
Коли насправді ми — самотні в’язні?
Ми мовчимо… І настрій — як погода…
І так не просто, хоч без зобов’язань…
© Володимир Присяжнюк, м. Івано-Франківськ
12.07.2020

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика
Каталог webplus.info Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов