«Не чекай.» Лана Світлана Александрова

К двери каждой всегда должен быть ключ… свой. И к дверям моего сердца такой

Захурделив і стих… Ліг в грудки на спочинок. Приручити б цей сніг Непрохідних стежинок.

Первісний сніг. Ангела образ. Долу поникли Втомлені крила. В променях сонця, Відблисках снігу Всесвіту

Ісус ввійшов в Єрусалим, А люд кидав під ноги квіти. Та був Єрусалим сліпим.

Сподівання плекаю — Ти до мене прийдеш. Я упевнений, знаю — Ти стежину знайдеш.